Вступ
Розділ I.Історія та методи викладання іноземної мови
1.1.ПЕРЕКЛАДНІ ТА ПРЯМІ МЕТОДИ
1.2. УСНИЙ МЕТОД ГАРОЛЬДА ПАЛЬМЕРА
1.3. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ МАЙКЛА УЕСТА
1.4. АУДІО-ЛІНГВАЛЬНИЙ ТА АУДІО-ВІЗУАЛЬНИЙ МЕТОДИ
1.5. СУГЕСТИВНИЙ ТА КОМУНІКАТИВНИЙ МЕТОДИ
1.6. МЕТОД ПОВНОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАКЦІЇ
1.7. ДРАМАТИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕТОД
1.8. "МОВЧАЗНИЙ"ТА ГРУПОВИЙ МЕТОДИ
Розділ II. Розвиток педагогічних технологій навчання іноземних мов учнів старших класів (друга половина ХХ століття)
2.1. ПРОБЛЕМАТИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ
2.2.МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
Висновки
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Історія методики навчання іноземних мов завжди була орієнтована на пошуки найбільш раціонального методу навчання. Вважається, що найдревнішим був натуральний метод, згідно з яким іноземна мова засвоювалась так, як дитина засвоює рідну мову - шляхом наслідування (імітації) готових зразків, багаторазового повторення їх та відтворення нового матеріалу по аналогії з вивченим. Кожен метод має властиві йому позитивні та негативні сторони і за певних умов має свою об'єктивну цінність. Проте у всі часи методи, що використовувались в різних навчальних закладах, перебували в найбезпосереднішій залежності від соціального замовлення суспільства, яке впливало на мету і зміст навчання іноземних мов і навіть на вибір тієї чи іншої мови. Так, якщо в епоху гуманізму та Відродження класичні "мертві" мови і, в першу чергу, латинська відігравали роль засобу живого спілкування і використовувалися церквою, дипломатією, наукою, то у XVIII сторіччі у зв'язку зі зміцненням національних мов і розширенням міжнародних зв'язків латинська мова втратила свій колишній статус і стала переважно атрибутом освіченості та вченості.
Зміни політичного,економічного, соціального та культурного характеру неминуче привели до витіснення мертвих класичних мов сучасними ахідноєвропейськими мовами:
французькою (XVIII ст. - XIX ст.), німецькою (перша половина XX ст.) та англійською (XX ст.) з сьогоднішнім бумом американського варіанта англійської мови у зв'язку з широким розповсюдженням північноамериканської цивілізації (друга половина XX ст.).
Введення іноземної мови до шкільних програм країн Європи (XVIII - початок XIX ст.) проходило в той момент, коли пануюче положення в них займала латинська мова. Поступово втрачаючи своє значення як засобу спілкування, вона розглядалась педагогами як найважливіший засіб розвитку мислення та пам'яті учнів, зразком досконалості мови з точки зору її структури